Під розжареним променем спина -
Та гніздо в’ю з дерев і смоли.
Пісня серця в огні – до загину…
Сонце палить гнізда дереви́ну,
Оспіваю життя в нім, коли
Під розжареним променем спина.
Мене смерть, руйнування не спинять,
Навіть ті, хто мене спопелив!
Пісня серця в огні до загину.
І воскресне краса із вуглини,
Сяє знову крізь згарище мли
Під розжареним променем спина.
Силу знову я маю левину,
Скарби слова – мої янголи́ –
Пісня серця в огні до загину.
Моя місія тут – доброчинна,
Птаха Фенікс мене нарекли.
Під розжареним променем спина
Й пісня серця… ні, я не загину!
/ картина "Жар-птиця", Brushme./
