Зіроньки в небі палають розкуто,
Ти десь далеко, тебе нема тута.
Мені одиноко і сумно без тебе,
Але ти не досяжний, як і це небо.
Тебе нема поруч, можливо й не буде,
Та я над усе, хочу знову відчути -
Той погляд, ті ласки, твої поцілунки.
Мої найкращі хвилини – це наші стосунки.
Місяць що світив тої ночі був свідком,
Він спостерігав за цим поєдинком,
Як наші серця в ритмі бились тривожно,
А свідомість кричала:- “Вам разом бути не можна “.
Ти зрозумів це і назавжди покинув,
А я так не можу, все шукаю причину,
Тебе щоб побачити, знову відчути
Те почуття і твої теплі руки.
Я визнаю, що мої мрії марні,
І так як я хочу не буде насправді.
Якщо ми не разом - така наша доля,
А все що дається, на те Божа воля.
