Не жалійте для дітей
Часу і любові,
Бо підуть поміж людей
Й щоб були готові
Здолати ті перепони,
Що будні готують,
Нехай мудрі настанови
З ваших уст почують.
Візьміть внуків на коліна,
Щоб відчули ласку,
Щоб виросла гідна зміна
Перетворіть в казку
Ту науку, як їм жити
Гідно на цім Світі,
Добро й підлість відрізнити
І бути в зеніті
Повноцінного життя,
А не проживання,
Внеможливити ниття,
Щоб світлі бажання
Наповняли їх по край,
Щоб йшли до висот,
Любили цей дивокрай
Й гордість за народ,
Якого вони частина,
Справжніми булИ
Прості слова - Я ЛЮДИНА !
Крізь життя несли.
Подаруйте їм свій час
Вділіть крихту ласки,
Бо залежить і від нас
Дати Світу краски,
Щоб змінити сірі будні
Й в мажорнім сонеті
Оповісти, як їм жити
На дивній планеті.
