Сонце...Синь...В серпанку ранок,
На вулиці благодать...
Не потрібний і сніданок,
Лиш красу оцю б впіймать...
Вибігаю я на ганок,
На траві роса блищить...
Хоч пора йти на сніданок,
Я красу іду ловить...
Іду босими ногами,
Я по ранішній росі...
Ловлю промені руками,
Потопаю у красі...
Усміхаюся погоді,-
Сонцю, небу і росі,
Богу дякую й природі,
І вклоняюсь до землі...
Десь взялися в небі хмари,
Вітерець вже шелестить...
Ніби у степу отари,
Позбігались в одну мить...
Не на жарти вітер взявся,
Зашумів внизу й вгорі...
Може він не розібрався,
Що вже літо на порі...
