МОЙ ПЕРЕВОД С http://fabulae.ru/prose_b.php?id=63543
2 жовтня 2013р у Андрія Данилко було 40 річчя.
Святкувати будемо в наступному році.
Я обов;язково припруся. Не сумнівайтеся.
Андрій Данилко спав у своїй квартирі на канапі.
Спав так солодко.
Але крізь сон почув, як хтось наполегливо дзвонив у двері.
Прокидатися не хотілося.
Снився фантастичний сон.
Такого з ним давно не було.
Було солодке відчуття того куражу, коли він був просто провідницею швидкого СВ поїзда МОСКВА-КИЇВ Вєрка Сердючка.
А, тепер усе здавалося буденним і нудним.
А, тут такий сон і цей дзвінок у двері був не до речним.
Андрій відкрив очі, опустив ноги і взув пантолети чудної людської роботи.
Він з подивом подивився на них і повільно оглянув комнату.
У кімнаті нікого не було.
Він зітхнув з полегшенням і пішов до дверей, щоб дізнатися, кому він так терміново знадобився.
У двері дзвонили не переставаючи.
Андрій відкрив двері і побачив перед своїм порогом увесь склад балет-группки.
Вони були всі збуджені, одягнені хто у що встиг.
Як-ніби рятувалися втечею і узяли з собою все найнеобхідніше.
Актриса, що МАМА, накинулася на Андрія зі сльозами.
Стала його оглядати з усіх боків і голосити:
- Андрюша!
Це що ще за справи?
Ти від нас їдеш?
А, як же ми, як я?
Ти що нас не любишь?
І давай усі ридати у три струмки.
Андрюха перелякано дивився на усіх і не міг зрозуміти, у чому справа, що трапилося.
Взагалі куди він їде?
Чому він про це дізнається останній?
Він крикнув на всіх:
- Діти мої!
Я щось не виспався і з цього повторіть мені повільно: куди я їду?
Мама-актриса не утрималася і стала кричати:
- От, номер, він не знає!
Увесь інтернет гуде, що Сердючка до якихось Олігархів Міністром їде працювати.
А, заправляє там Листоноша.
Навіть Криве Дзеркало під себе підім*яла.
Вечірки для усіх гумористів влаштовує.
Кобзон там вже віллу будує.
Майданчик для своєї повітряної кулі у Донецьку замовив.
Встановлює.
Андрій, коли це почув, перехрестився і прошепотів:
- Зберіжи мене Господь. Сон у руку!
Я думав, що мені це усе сниться, а це правда.
Я в шоці!
Мама!!!
Що робити?
Хлопці, вона чаклунка?
Шоу-балет здивовано переглянулися і запитали:
- Андрюша, ти про кого?
Андрій:
-Ви ж самі казали, що Листоноша про це увесь інтернет завантажила.
Або я щось не зрозумів?
Усі згідно кивнули головами.
- І що робити? Заходьте, будемо думати.
Усі дружньо зайшли.
Пройшли до кімнати, сіли на канапі.
Побачили на столику велику тарілку з варениками і поряд вишневі кісточки.
Мама-актриса по цікавилася:
- Андрюша, звідки така краса?
Сам варив або замовив?
Андрій здивовано подивився на стіл.
Потряс головою.
Перехрестився.
-Це не моє. Звідки це- я не знаю.
Сів у крісло і поклав ногу на ногу у своїх дивовижних пантолетах.
Мама-актриса запитала Андрія:
- Андрюша, а пантолети звідки?
Червоний Кепель подарував?
Листоноша казала у інтернеті, що ти відмовився на ньому одружитися і він з горя до Парижа полетів.
Так, ти, що знайомий з цією Листоношоу?
Хлопці, а може у нього амнезія чи дежавю?
Признавайся швидко!
Андрій махнув рукою і сумно подивився на стелю.
І тут усі здригнулися і з переляку попадали на підлогу.
Мама- актриса устигла схопити тарілку з варениками.
А чого?
Шкода!
З підлоги усе потім збирати не охота.
А це задзвонив Андрюхин телефон.
Да, так голосно, що можна зі страху обос...
Данилко узяв телефон і запитав:
- Ну, i кому я так терміново потрібен?
У трубці хтось прокашлявся і молодим голосом запитав:
- Мені, моя радість! Довго ще будеш випендрюватися?
Дивись, а то Філя подарує своїм дітям і що тоді?
Андрій здивовано перепитав:
- А, з ким я размовляю?
Ви хто?
У трубці хтось засміявся і промовив:
- Я твій новий імідж!
Бери адвоката і до мене кулею.
Контракт підписувати будемо.
Я тебе чекаю.
Листоноша.
Андрій впустив трубку телефону і перелякано прошепотів:
- Вона говорить, щоб я приїздив з адвокатом.
Що робити?
Мама--актриса відповілала, що вона не знає, як вони це зроблять.
І тут один танцюрист балету викрикнув, що він знає, як це зробити.
Усі здивовано подивилися на нього.
- Цей Кепель, що тапки подарував, казав, що вони чарівні.
Так, що ти, Андрюха можеш у них летіти куди захочеш.
Андрій здивувався:
- Це як? І чому я ще вдома?
На це танцюрист відповів, що потрібно переодягнутися у Вєрку Сердючку.
Тільки так вийде.
Увесь балет і Мама злякано заголосили:
-Андрюша, батько рідний, а ми як полетимо?
Ми навіть не знаємо, де і чим туди їхати.
Данилко у цей час вже переодягнувся у Вєрку.
Узяв до рук усе що хотів і крикнув:
- Ну, чого стоїмо?
Швидко привели себе у порядок.
Мамо, ви де?
А, тепер усі дружньо обняли мене і міцніше.
А, я зараз тапки взую.
Ну, Кепель, якщо не вийде, я тебе і у Парижі знайду.
Не устиг Андрій-Вєрка це усе проказати, як вони усі з*явилися біля магазину Карена.
На сходинках магазину сиділи "кролики".
Вони продавали варених раків по 5000р за кг.
Але, чомусь ніхто не хотів їх купувати.
Так вони половину вже з пивом з*їли.
Хоч Карену прибуток з цього.
А, то пиво окрім "кроликів" більше ніхто не хоче пити.
Коли Вєрка з*явилася з не звідкись разом зі своїм балетом, Данилець подумав, що це біла гарячка за ним з України прилетіла.
Моїсеєнко мудро на це відповів, що удвох її бачити не можна, так що це не вона.
Можливо якась печія після випитого пива або просто міраж.
Вєрка обтрусила пил з панталетів і перевзулася.
- Хлопци, привіт!
Як торгівля?
А, де раків ловили?
Самі вигодували?
Цікаво чим?
Вони ж тухлятиною харчуються.
Ну, ви мужики і фантазери!
А, де тут мешкає Листоноша?
"Кролики" засміялися:
--Верунь, ну ти і дивна.
Вона удома у Донецьку живе.
Так що чекай скоро з*явиться.
Листоноша:
- Верунь, рада бачити тебе і твоїх "дітей".
А, де адвокат?
Як контракт підписувати будемо?
))))))) Про адвоката просто забули.
Добре, час ще є.
До нових зустрічей.
Листоноша Таня.
01.07.2016
продовження у http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922071
ID:
922007
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 12.08.2021 09:50:50
© дата внесення змiн: 13.08.2021 04:42:30
автор: Pismonosiza
Вкажіть причину вашої скарги
|
