Щодня літо поспішало до саду, збирало росу, а потім брало пензлик і відро з фарбою для того, щоб розмалювати кожну ягідку.
Сонечко приходило на поміч Літечку: лагідним промінням розчісувало траву в полі, доглядало за квітами.
Якось стомлене Літо спочити присіло в житі. Роздивилося навколо себе, глибоко зітхнуло, згодом радо промовило:
-- Наливайся, жито, золотим сонцем! Коли прийде Осінь, то принесемо в дар їй добрий урожай злаків, а також ягід, овочів, грибів.
Приємно, що оповідання сподобалося 
Так мило про найтеплішу пору року! 
Так світло,мило! 
