І кожен має свою тишу, і в кожного своя печаль.
Не лізь чужому ти у душу, бо всеодно тобі не жаль.
Не кожен зможе зрозуміти і в цьому є уся біда.
Коли почуєш все знімієш і кругом піде голова.
Ти завжди хочеш усе знати, а таємниця лиш одна-
Ти хочеш випити всю чашу, яка для тебе є пуста.
Коли ти лізеш з своїм криком в чужу безмежну тишину,
То не дивуйся, що пеньками тебе хутчіше проженуть.
Ти знаєш те, що маєш знати і будеш чути тільки те,
Що ти осягнеш зрозуміти, а інше хай вас не гребе!