Душа гукає до Волині
Її небес,полів і лук,
А тут,на півдні -море синє,
Нема печалі і розлук.
Тут шторм і штиль та тепле море,
І небо ніжно-голубе,
Не в тому річ,не в тому горе,
А щастя,що нема тебе!
Цей cпокiй нiжнi думи кличе,
Цей вiтер ,серце вiн не рве,
Вiн заспокоїть,не скалічить,
Він лиш лікує,а не б'є.
Я так люблю південне сонце,
Я так люблю південний шторм,
І запах моря у віконце,
Відсутність забобонів й норм,
І серед цього я щаслива,
Серед природи й забуття,
Бува в думках поліська злива,
Тодi cумна я i жива...
29.09.2021
