Тихе прозоре небо,
Тихе спокійне море,
Сни розквітають щедро,
Тихо, як ніч прозоро.
Тільки не спиться серцю,
Серцю чомусь не тихо..
Хто на душі шкребеться?
Чорне, холодне лихо.
Одягнене в сіру бурю,
Вогонь у очах палає..
Воно цілий світ руйнує,
Кохання воно не знає.
Веде за собою хмари,
Блискавки вогнепальні.
Сіє страхи і кару
В кожній спокійній спальні.
А як прокинутись швидше?
Страх побороти швидше..
Як посадити вербу,
Хмар темно-сірих вище?
Як посадити вербу,
Що розганяє хмари,
Робить прозорим небо,
Гасить в тіні пожари?
Коли не дає страх спати,
Війна на душі шкребеться,
Людина повинна знати:
Верба проростає з серця..
Яке для Вкраїни щастя,
Яке для Вкраїни свято,
Коли промайне ненастя,
Коли цих сердець багато!
