_U_U_U//_U_U_U;
Крики поусюдні та волосся рветься,
Панна Замотевська скуштувала болю,
Вже гарненьке личко не властиве діві,
Що колись ловила неуважний погляд
Вільного хлопчини, як легкі пушинки;
В католицькім храмі чути галас дикий,
Він лякає людність, перервав молитви –
Се блакитний Німан вилився за берег,
Щоб навести жаху на народ трудящий,
У сльозах дівиці зовсім молодої;
Панна Замотевська скуштувала болю
Від дівчини злої у літах юнацьких
І сховати сльози не вдається більше,
Що, неначе Німан, затопили людність
Та молитви тихі перервали швидко.
