Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Поети брешуть самі про те не підозрюючи
немов картини дивні на словах малюють
і завжди чомусь замки з повітря створюючи
і таке враження що їх лише почуття хвилюють...
Поети брешуть самі про те не підозрюючи
немов картини їх з чарівних казок оживають
і завжди чомусь у людей серця розтоплюючи
сюжети вигадані в наш мозок проникають...
Поети брешуть самі про те не підозрюючи
немов картини дуже древні з рамок витягують
і завжди чомусь цікавістю в полон захоплюючи
напевно цим більшої від нас уваги вимагають...