...вірш складено давно (10 березня)..і складений він від враження з того, як у моєму окупованому орками місті раділи (!!!) вбивству мирних мешканців - дітей, жінок, немічних, людей поважного віку...вони раділи - хто приховано, мовчки, а хто відверто і вголос...їм було, *** весело...
в місті моєму темному
сніг піднебесний - сірістю.
кожна сніжинка тінями,
буро-брудною плямою,
темною скатертиною
вулицями між помешканнями.
радощі у зненависті,
оргії, танці шабашу -
в місті вітань, веселощів.
мокшанські орди - осаною
місту моєму темному,
темному місту нікчемності.
пиво, горілка, винами... -
містом по жилам, венами.
мозок в нірвані святковості
в розрух надій пологових.
з реготу слини кривавими
струменями, потоками
і рівчаками червоними -
рисками з реготу лицями
в місті моєму темному.
тінями зрадників схиблених
вбивством невинних втішені
в місті моєму потворному!
квітами в сонці зів'ялими -
красна весна за пологом,
за балдахіном фіалковим -
в місто в безумі схиблених.
що у брехні копирсаннями
з накровими громитаннями
у мовчазній зненависті,
п'яні з крові жертовної...
...в місті моєму зловтішному,
в місті моєму темному,
що із зубовним скреготом
до людяності і людськості.