Блюзнірства дійсність, як зламані крила
І зламані крила, як зламані долі,
Чи, може, хочеш напитися болі
Зі сліз наповненої криниці?
Бути приреченим до самої смерті,
Чи не занадто висока ціна?
Виходжу у прірву, безкрайню безодню,
На спині тримаючи важкого хреста.
Подих уривчастий, стіни води у очах,
Все чуже і вороже у цій каламуті,
Взбираюсь на гору, на спині тримаючи страх,
Намацую пір’я, що відривало колись від землі.
2014
