Заграва вогняна над краєм.
Земля від вибухів тремтить.
Навколо все горить, палає.
Бій не вщухає ні на мить.
Спитаєте:"Що це? Мутанти
Враз вийшли з черева Землі?
Можливо, все це - пекло Данте?"
Ні, Маріуполь в наші дні.
В оточенні чужинців лютих,
Приречені на вірну смерть,
Страждають тут цивільні люди,
Потрапивши у круговерть
Війни. Жінки, старенькі, діти.
Хто від біди врятує їх?
Рашисти кажуть:"То бандити,
Потрібно знищити усіх."
Так їм велів кремлівський карлик,
Мерзотник підлий, мстивий, злий.
Йому давно пора на нари.
В гріхах вже тоне лютий Змій.
І тільки пригоршня сміливих,
Нескорених в боях, бійців
Тримає оборону. Диво!
Нащадки січових стрільців
Рятують неньку-Україну
У Маріуполі в ці дні.
І гинуть наші хлопці, гинуть
В неоголошеній війні.
Кричить, волає Маріуполь:"
Рятуйте, просимо, дітей.
Ми захищаєм ваші дупи,
Європо, досить вже смертей!"
Але мовчить чомусь Європа,
ООН, Червоний Хрест і США.
Невже замучила хвороба:
Бояться дати відкоша
Пройдисвіту-рашисту? Боже!
Тебе Єдиного, молю:
"Врятуй наш Маріуполь. Схоже,
Що тільки Ти спасаєш люд."
