ванси, рюкзак, читати Лорку, знак "міни - стоп!"
одинадцять кілометрів до парку, загубитися щоб
наодинці з собою, тихше - тонкі стіни душ тут
немає тих, хто вижив, більше - є ті, хто пропустив суд
ті хто спалив, розчинив, виставив помилковий рейт
косами злих злив, що на склі дряпають "соулмейт"
навіть не те що б згори сонце вниз
гори вогнем всі принципи
не світить вже тому Принцу із
зірок трояндових, masterpiece - коли
шипами в кров
не припиняй писати, зупинишся - пиши знов
рахунок відкрито, втрати вже не зеро
новий день ставить на спині мішень - тавро
Мішель закрили, печатка, дата і підпис
на кожного з нас існує свій пірометр Німбус
пам'ять ніби старий папірус
розсипається шелестом на вірші
і всі дошки уіджи ведуть в чужі краї Оз
між іншим
ось перемога світу, що став пластмасовим
критичною масою
піском між пальцями час іде
вкотре губимось дитячими казками
вірі в чистоту лячно тут і йдем часто ми
незрячими частками, надіями марними
ванси, рюкзак, читати Лорку, знак "міни - стоп!"
одинадцять кілометрів до парку, загубитися щоб
наодинці з собою, тихше - тонкі стіни душ тут
немає тих, хто вижив, більше - є ті, хто пропустив суд
