Вивчити твоє тіло на дотик.
Завчити, як дати з історії.
Кожну родимку, кожен опік,
Усі лінії і мозолі.
І читати напам‘ять тебе ночами,
Коли наші душі розділені простором.
Залишати губами невидимі шрами,
Як подарунки й непрошені послуги.
Перепливати твої очі щоранку,
Потопивши у них пропасницю.
Рахувати уголос веснянки
Так уперто, як першокласниця.
Програвати твій голос в уяві,
Записати його у транскрипції.
І чекати твоєї появи,
Як чекають на волю з в‘язниці.
І тримати тебе за руку,
Міцну, як хороший віскі.
Поцілунками вбити муку,
Розгромити її, як військо.
07.06.2022
