Димом цигарки мрія мерехтить,
Мляво і невпинно догорає.
Здолати б її присмак хоч на мить -
Самотність крає!
Адже без тебе я - у чому сенс життя?
Навіщо серце душу роздирає?
Тіло прагне смерті, загаса,
Бо тебе одного я кохаю!
Накрила чорно-біла маячня -
Різнобарви сяють за дверима.
А поряд, як отрута, - самота,
Що п"ю невпинно!
Адже без тебе я - у чому сенс життя?
Навіщо серце душу роздирає?
Тіло прагне смерті, загаса,
Бо тебе одного я кохаю!
Що кажуть всі? Що "впало - і пропало"?
І проживу "для себе"? "Як попало"?
Може, так: і впало, і пропало,
Та сенсу жить насамоті - замало...
Νόημα, Peggy Zina
