я збігаю з дому на природу або в інше місто щоб не слухати кончених сусідів, які гримлять, регочуть, пилососять та роблять нескінченний ремонт. збігаю тому що батьки лаяться як скажено-навіжені йобаки. збігаю тому що вчителі зайобують із записами пісень. збігаю тому що вдома нудно.
збігаю тому що хворію вдома, а на природі ні. збігаю тому що він дзвонить і робить мені боляче, а я, як мала дитина,забиваюся психологічно у куточок і ніхто не спасе.
збігаю тому що ти хочеш швидко, а я як вода, пливу за течією. збігаю тому що вона знов посралась з хлопцем, а вона вдруге він наркомана вагітна. він йолоп і ти це знаєш, але кохаєш його. збігаю щоб забутися. збігаю, бо треба свободи. збігаю від тебе. і я збігаю від себе та від своїх думок. беру натхнення, заспокоююсь, босоніж бігаю по траві, в якій злії свині залишили окурки та скло від пляшок з пива та мартіні. люди не цінують природу та тварин. а вона їм мститься війнами, викиднями та хворобами. усе має взаємозв'язок. тільки на природі мені добре. щоб сама і більше нікого. тільки тибетська чаша або глюкофон. щоб музика була і лікувала інфікованих життям та труднощами несправедливості людей. людей, тих, що є люди, а не тих, хто надіває тіло людини.
коли в мене будуть діти, я буду утікати з ними на природу і спати на траві та скалах, де ще не ступала нога людства.
