Осіннє — по-осінньому з осіннім…
Жовтогарячий листяний покров.
З дерев лягають почорніли тіні,
Та ранок всю печаль переборов!
І небо, хоч затягнуте у хмарах,
Через годину, певно, увіллє,
Цілуються шпаків весела пара,
Збирає з перших крапельок кол’є.
І ранній подих золотого раю,
Й троянду що дарує листопад.
Осіннє по-осінньому вдихаю…
Ще почекай, до грудня, листопад.
