Струмені знову тебе покривають,
Відблиски тіла у мене в долонях...
Хочеш!.. Жагу я в тобі відчуваю, -
Пружна та рідна в моєму полоні
Подих тамуєш... Зітхає лиш тіло,
Зайво-струнке у тенетах шалених.
Ти так ніколи іще не пашіла:
Відлик відчутний у скронях, у венах,
Жадібних рухах, коли набрякає
Все невідоме, незнано-нестерпне...
Паморок... Стогін... Реальність тікає
В світ потойбічний, мабуть протилежний.
Паморок... Сутінки... Чи божевілля
Нас заминає у своє безмежжя...
Струмені знову охоплюють тіло...
Проте у душі - цілковита пожежа!...
Струмені знову тебе покривають,
Відблиски тіла у мене в долонях...
Знову жагу я в тобі відчуваю,
Пружну та рідну в моєму полоні...
