чи приведуть мене кудись
ці чорні двері в нікуди
лютуй, кричи, шалено злись
та все ж залишиш там сліди
бо ти це всі і всі є ти
за ними наче й порожнеча
та руку хтось кладе на плечі
й веде тебе вперед, в пітьму
поки не станеш на краю
і душу не віддаш вогню
поглянь же ти у вічі Богу
який на вигляд як дорога
якою ти ішов сюди
шукай його і не знайди
він завжди поруч просто йди
в його очах, які навпроти
нарешті справді взнаєш хто ти
і промайне тебе буття
немає смерті без життя
18.06.2022
Стаськів М. А.
