В часи розчарування та розпуки
Мою щоразу душу рятувала,
Обтяжливі полегшувала муки
Закоханість в природу небувала.
Там ніби дивна музика лунала…
Прислухаюсь, – то вальс, то марш почую,
Які бадьорість в душу поселяли,
Знімали з неї враз усю напругу …
Бо світ казково-дивної природи
Любов’ю й добротою напуває
Серця людей, – від Бога ці щедроти, –
Добро від зла нас відрізнять навчає.
Землі чудесно-чарівні пишноти
До творчості, до мрії спонукають.
Пориньмо ж в чарівні землі красоти,
Очистити щоб душі й врятувати!
05.01.2015
