Покинуті надії, сподівання, мрії
Блукають згублено серед людей.
Шукають своїх власників у вірі,
Що приймуть їх назад у сьогодень.
Вони готові справдитись, здійснитись,
Лише прийміть, не покидайте їх.
Без них людині дуже важко жити,
Адже ввібрали в себе теплоту душі.
Надії, сподівання, мрії, не губіться.
В цей час, важкий для нас, цінніші у рази
Ви стали, адже спокій лише сниться,
Вже майже рік, на українській вогняній землі.
Коли трагедії лише зростають скрізь,
Загибелі невинних крають серце,
Війна так розійшлась, що набирає міць,
То важко сподіватись, що скінчи֜ться все це.
Ніщо не вічне, закінчи֜ться ця війна,
Зненацька завітавши, несподівано й піде.
Наза֜вжди забере жахливі сни вона,
Повержена, розбита нанівець зійде…
Живіть у кожному, надії, сподівання, мрії,
Притягуйте скорішу Перемогу нам
Над злом пекельним, вбивши темні сили,
Бо маєте ви міць, що ворогу не по зубам.
ID:
971601
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.01.2023 18:49:48
© дата внесення змiн: 21.01.2023 18:49:48
автор: ЭленБрус
Вкажіть причину вашої скарги
|
