У затінку, де павутинкою сховався сніг,
Дарує ранок березо́лю прохолоду,
На дотик світла вибігаєш за поріг,
Вливаєшся у золоту весняну вроду.
Ти квіткою жила п'ять днів краси,
Та ангели високі забари́лись,
Війна прицільно кращих забира́ у за́світи,
Годинники осліпли, стрілки зли́лись.
Розчинять новину гірку роки,
Дочці щасливі дні життя покаже,
Але про дні найкращої весни,
Лише одна поезія розкаже.
Спазмує ніч у виніжений сад,
Зелений шум тремтить у вишах,
Тепло бере свій виважений лад,
Бруньки налиті сплять у віршах.
*Пам'яті Тетяни Фесенко
https://www.facebook.com/100003482970561/posts/5775024625956913/?mibextid=3uQiM7JGkdL90cBO
Світлина ФБ https://www.facebook.com/photo.php?fbid=907639966752847&set=a.105125250337660&type=3&mibextid=3uQiM7JGkdL90cBO
Від подруги: "Ми познайомилися минулого року навесні. Вони сім'я. Вони двоє служать. В них є маленька дочка.
Вони приїздили до мене на волонтерські склади.
В один з таких приїздів вони мені розказали те, від чого холод іде по шкірі.
Вони відправили свою дитину з рідною їм людиною закордон і дали їй нотаріальну довіреність на випадок того, якщо обидвоє загинуть, щоб вона могла законно удочерити їх дочку і дати дитині нормальне майбутнє. Люди свідомо ішли в пекло розуміючи, що можуть звідти не вернутись...
Вони зробили однакові тату і повінчались.
Сьогодні її вбили, а він контужений ніс її на руках кілометри. Йому треба самому терміново лікуватись, а він думає як її похоронити...
Жорстока несправедлива реальність!! "
Офіційно:
"«Вона стала ангелом».
Слова, які рідним довелося сказати про військову, Тетяну Фесенко.
5 березня під Бахмутом Тетяна загинула. В її окоп потрапив снаряд. Поряд із захисницею був її чоловік, який отримав контузію, але 2,5 кілометра ніс її до пункту евакуації.
З перших днів повномасштабного вторгнення захисниця на позивний Мурка стала на щахист Батьківщини. Пліч-о-пліч вона воювала у розвідувальному батальйоні з чоловіком.
Тетяні було 30 років. Без матері залишилася 8-річна донечка."
чуттєво 
