*****
У чім провину має Мати
Моя, що змушена страждати
Від ворогів лихих,
Які напали без вагання?
Невже ні краплі співчування
Нема до неї в них?
Чом знищують вони, катують
Її? Невже вони не чують
Її плачу і мук
Її не бачать? Та солдати
Її все ж будуть захищати
Із гордістю, до рук
Своїх узявши тую зброю,
З якою сміло йдуть до бою
За Матінку свою,
За мир і волю, і свободу
Її, всього її народу.
Хай навіть у бою
Поляже не один з них, Мати
Свою все ж будуть захищати
До самого кінця.
І буде Україна-мати,
Неначе квіти, процвітати.
Війна скінчиться ця.
І вже повік її не буде.
Її ж Героїв не забуде
Ніколи жоден з нас.
В душі їх будемо тримати.
І в серці, будем пам’ятати
Усіх їх повсякчас.
Євген Ковальчук, 09. 03. 2022
