Поезія усюди, так, усюди, вірте:
у подиху веснянім сонця золотого,
в обіймиках дитячих, в намовлянні вітру
і в полинах відгірклих при сільських дорогах.
Поезія усюди: у музичних звуках,
набридливих раніш воронячих катренах.
Поезії нема лише у війнах й муках,
какофонічно й лячно ще ревуть сирени.
Тож кожен гвалт душі і біль невідболілий
довірю віршам —хай тягар беруть на себе.
І Бога прошу, щоб вони не посивіли
Зарання
й виживають в попелі як-небудь.
Прекрасна, душевна поезія -це справжня гармонія.
Поезія про війну, про жахливі речі -це крик душі.
У Вас, шановна Валентино, в одному вірші поєдналися
краса, тепло рядочків і біль жахливого сьогодення.
Дякую Вам, Валентино за цього вірша!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно спрямована думка, яка виражає душевний біль, а надія жива і віра в краще завтра. Сильно та майстерно, дорога Валечко!
Нехай звучить поезія усюди! Натхнення Вам та сонячного настрою, миру і добра!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! 
оце точно! тільки піймаєш ноту 
і несе на хвилі...