Ліс одягнувся у шати затишні:
Вітер за кущиком спить.
Липень в намисті красується вишні,
Обрій привітно горить.
Знову роса хоче літнього ранку
Личко сховати в траві.
Сонце ж промінням з відерця із ґанку
Ллє на квітки польові.
Жайвір у небі блакитному піє,
Співом лоскоче усіх.
Вітер збудився, та віять не сміє,
Щоб не порушити втіх.
24.07, 15.08.1997