Ти знаєш, брате
Ти знаєш, брате, тільки мамі не кажи,
Я у шпиталі зараз, відвоювався, схоже.
Хірург мене заштопав: - Будеш, хлопче, жить!
Та ось в душі загоїти діру ніхто не зможе.
Я тут вже тиждень, але насправді там,
Серед розтерзанного вибухами лісу,
Де по деревам безневинним, як по вистиглим хлібам,
Пройшлись розпечених уламків металеві коси.
На землю падали вони, вкриваючись гіллям,
Окроплені червоною росою,
То мої хлопці, я пам‘ятаю кожного ім‘я,
З життям прощалися, вступаючи до бою.
Наш перший бій, насправді, перший бій,
І зразу вісім діб розлюченого пекла,
А я лиш кілька місяців, як одягнувся в однострій,
І голова до каски, тільки-тільки звикла.
Земля вставала перед нами як стіна,
Запрошуючи у сирі свої обійми,
Навкруг вогнений буревій кружляв,
Лишаючи по собі чорні вирви.
Ми наче в шторм потрапили в човні –
Маленьке суденце серед розбурханого шалу.
Немає мачти, зірвані вітрила, якорі,
Летим дев‘ятому назустріч, найсмертельнішому валу.
Вгризається у плоть сталевий шквал,
І вибухи, як грім ревуть потужно,
І блискавок удари валять наповал,
Спікаючи своїм вогнем тіла і душі.
Від нелюдських напруг зриває дах,
Це буде вічно, так здається часом,
А всепроникливий липкий тваринний страх,
У ніздрі лізе з обгорілим м‘ясом.
День, ніч, за ними знову день,
Короткий відпочинок і до бою,
Нам би ковток води холодної лишень,
Та скільки нас залишилось – лиш троє.
І я між ними, весь як решето,
З волоссям, що за тиждень посивіло,
Живий по факту, але мертвий, начебто,
Від болю за тих інших, невцілілих.
А потім темрява і світло в далині,
І я лечу до нього в довгому тунелі,
- Не час ще, - потім хтось сказав мені,
І очі я відкрив уже в шпиталі.
Нам кажуть, ми герої, всі вітають нас,
Говорять щось про ордени і про медалі,
А я, ти знаєш, думаю щораз,
Як з цими спогадами жити мені далі.
І от що, брате, я тобі скажу,
Хай тільки зарубцюються на тілі рани,
Повернуся у стрій і страх з душі зживу,
А потім сам усе розкажу нашій мамі.
ID:
981302
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 26.04.2023 08:38:38
© дата внесення змiн: 26.04.2023 08:38:38
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
Цю сповідь не порушу зайвими словами:Слава Вам й таким,як Ви! Уклін для мами!
