Неправда і Обман
Зустрілися Неправда і Обман:
- Ну як, сестричко люба, твої справи?
Я в темноті тебе і не впізнав би,
Змарніла, чи може, завела роман?
- Ти, братику, завжди конкретним був,
А я, здебільшого, по тихому працюю,
І ледве моя відповідь тебе влаштує,
Коли ж ти правду від Неправди чув?
Але, якщо ти кажеш, що змарніла,
Це значить – у прекрасній формі я,
А щодо особистого мого життя,
Яке, ти братику, до цього маєш діло?
- Та не соромся, зізнавайся вже,
Роботи, кажуть, в тебе аж по горло,
А ти ж у нас і не лінива і не горда,
І любиш своє діло понад все,
Ім‘я своє ти змінюєш не раз –
Неправда, Напівапавда і Брехня відверта,
Омана, Фальш, і кожна твоя жертва,
Вже не один десяток раз на тебе повелась.
Не те що я - один у свому роді,
Обман, як кажуть, він і в Африці обман,
Провісник досвіду життєвого лохам,
І всім довірливим роззявам по природі,
Я – вчитель! Я – наставник! Я – сенсей!
Я так свій майстер-клас проводжу часом,
Що навіть тішуся, коли наступним разом,
Мене розкусять і клянуть поміж людей.
- Ти, видно, голову і Сахарі перегрів,
Невже забув, що батько наш – Лукавий?
І все, що робим ми, його заради слави,
А ти говориш про якийсь там ексклюзив!?
Невже ти не доп‘яв до цього часу сам,
Що твій обман і є моя неправда,
І дяють вони, брате, в парі завжди,
Через неправду реалізуючи обман.
Проте, я істину доводити тобі не стану,
І якщо цього, до сих пір ти не збагнув,
То, дійсно, вже нарешті досягнув,
Найвищого щабля – самообману.
- А ти, сестричко, до своїх відверта,
Не пожалієш брата, лупиш прямо в лоб,
Ой, чую, що зведеш мене у гроб...
Кажи, давай, хто нині твоя жертва?
- Поки ти там по африкам тинявся,
Я віднайшла таку країну, просто смак!
Там майже кожен другий то простак,
Роботи – кіт ще не валявся!
Я там романів, знаєш, скільки завела?
І нових претендентів – отакезна черга!
Такі сюжети, що й не треба драматурга,
І як ти зрозумів, за режисера я сама!
Акторів – море, на усі смаки,
Політики, чиновники, військові,
Усі зі мною хоч би раз готові,
Побути близько, хоч на відстані руки.
Телеканали, радіо, газети,
Всіляких блогерів голодні табуни,
Усі жирують на пасовиськах війни,
З моєю допомогою підшукуючи жертви.
А клімат там який, ну просто рай!
Улюблений танок – «Гопак на граблях»,
Там проростає будь-яка неправда,
І можна три рази на рік збирати урожай!
Якщо ми об‘єднаємо своїх чеснот –
Твою вигадливість, мою багатоликість,
Ти уявляєш, що буде робитись?
Такого, що не буде потім і не було до.
Тож, вшкваримо-но, брате, гопака!
Ніколи наша справа не пропаде,
Поки штанці свої одягне некваплива правда,
Ми тричі Землю оббіжимо голяка!
ID:
986215
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.06.2023 15:25:01
© дата внесення змiн: 14.09.2023 17:05:53
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
Сподобався такий твір.Якби не танець "гопак", то подумала б про наших скажених сусідів.(в деякі слова впхалася чужа буква)
