Коли приходить та пора,
В яку нестерпная жура
Лиш біль у серденько несе,
Який у нім безжально ссе
Усі пресвітлі почуття,
Що протягом свого життя
В нім, мов насіння ти садив,
Аби солодкий плід вродив
Із них у вигляді подій,
Що здійсненням всіх мрій, надій
Поліпшили б твоє життя,
Навік віднісши в небуття
Усі моменти прегіркі,
Що ти зазнав в часи важкі,
А також згадки всі про них,
Щоб в пам’яті і їх, сумних,
У тебе не було повік,
Щоб ти позбувся їх навік;
Журі тій ти не піддавайсь.
Її здолати постарайсь.
Адже ніякого добра
Нікому не несе жура.
Та і ніколи не несла.
Вона є подругою зла.
Вона несе лише його,
Коли до серденька твого,
Немов гадюка, підповза
І зразу в нього заповза,
Неначе в особистий дім,
Для того, щоби жити в нім,
Труївши світлі почуття
Впродовж всього твого життя,
Щоб їх зустріла нагла смерть,
Аби пішло все шкереберть
Без них у тебе. Щоб цього
Не сталося дня одного,
Журу у серце не впускай.
Ти перед нею замикай
На тисячу замків його,
Аби до серденька твого
Пробратись не могла жура,
Щоб не настала та пора
Повік для неї, не лишень
Сьогодні чи в наступний день,
Чи то за місяць, чи за рік…
Щоб ти без неї цілий вік,
Усе своє життя прожив,
Аби ніколи не тужив,
Аби ніколи не журивсь,
Щоб тій журі ти не коривсь,
Хай як не прагнула б того
Вона, впродовж життя всього.
Така порадонька моя
Тобі, та воленька твоя,
Бо рішення приймаєш ти,
Яким шляхом життя піти.
Який же шлях ти обереш,
На нього ступиш і піде́ш,
То і до тебе те прийде́,
Куди тебе він приведе.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2020
ID:
987974
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.07.2023 19:30:42
© дата внесення змiн: 05.07.2023 19:30:42
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
