Зустрілись очі. Покохали!
Твій погляд в мить запам'ятали,
вони дивились, вони знали,
що щастя перед ними стало!
І погляд твій,
як два кристали,
казав, - «Ви, довго так,
мене шукали?!»
Дивись на мене, це ж бо ми..!?
Молились вночі і чекали,
по всьому світу виглядали,
тебе знайшли та покохали!
Тепер ідуть вони по світу,
як разом то почнуть горіти,
коли ж бо поруч їх не має,
то сльозний океан вкриває!
Але ж тих пір ті очі знають,
що щастя є, що їх чекають!
І є тепер на білім світі
для кого жити і радіти!
