Голос Твій ніжний,
як чую його,
то все у душі розквітає.
Він тіло колискою,
мов немовля,
мене наче в сон відправляє!
А, там увісні,
як трави рясні,
все квітами вмить проростає,
мурашки мільярдами по мої спині,
та серце з грудей вилітає!
Коли Ти говориш,
так добре мені,
все полум'ям моє палає.
Здається природа та світ навкруги –
все-все у той час завмирає!
І ось він рідненький,
немов моя ненька,
свій монолог починає,
та наче піснями в моїй голові,
щасливії нотки збирає!
І в серці моїм: «Говори!Говори!
Що хоч говори безупинну!»
Хвилини, години все в мить
попливли...
з Тобою час просто безцінний!
Твій голос, жаданий,
коханий мені!
Твій голос завжди мені квіти!
І що б не казала ти завжди мені,
буду я Твій голос любити!
