Коли ти був мальком у нульових,
Не знаючи, яка із тебе вийде риба,
Вважав найкращим свій нерестовик,
Аж поки коропа заморського не здибав.
І він розповідав байки цікаві
Про океани й річку, що тече в Парижі,
Ба навіть, міжпланетну плазму жваву...
І вже тобі нерестовик — лише калюжа.
І ти поплив бездумно в невідомість,
Гадав, що радо світ тебе зустріне,
Ще й виділить коралові хороми,
Розстелить килим прямо до вершини...
Та "пестощі", які собі науявляв ти,
Були насправді стусанами й сміхом,
Немає в світі безкоштовної халяви,
Безплатно в ньому тільки горе й лихо.
Лиш одиниці стануть не нулячими,
Проте ніхто не скаже, в чому був секрет.
А світ все зваблює чужою вдачею
Та спонукає на завідомо невдалий злет.
березень 2023 р.
Вірш написаний за заданим переліком слів (нулячі, нульовий, якась конкретна риба + ще декілька). Однак мені й самій подобається, як склався цей пазл.
Дякую, що читаєте
Спокуси всюди. Чи вистоїш перед ними, чи піддасись на невідоме привабливе, таке бажане залежить від зрілості людини, уміння аналізувати ризики і наслідки, визначати пріорітети. Тема цікава, Ви висвітлити її чудово
Шкода, що такі вміння приходять з досвідом. Та й тоді людина буває що наступає на ті самі граблі. Бо думається: раптом, і їй пощастить, раптом саме вона буде однією з мільйону, кому випаде виграшний білет.
Дякую, що читаєте
