Десь там у космосі дві зіроньки зійшлись -
Твоя й моя, і в ніжне сяйво об"єднались.
Ми випадково одне одного знашли,
І міст невидимий з любові збудували.
І сталось диво: час розтанув, не біжить.
І захід сонця для закоханих став ранком,
І для обох бажання зблизитись горить,
Щоб знову розцвісти у росяних світанках.
Ти в моїм серці розбудила почуття,
І запалав в душі моїй вогонь кохання,
Знов мої крила повернулись до життя,
І я лечу в твої обійми без вагання.
