Вечір, сиджу на балконі п'ятого поверху
Плюю соняшник і дивлюсь як сідає сонце.
Пролетів голуб, скинув "баласт"прям сусіду у віконце.
Бачу як воно розтікається двома потоками.
Добротний був голуб.
Внизу мечаться люди,діти і бродячі собаки.
Пенсіонерки курять під під'їздом.
Сонце опускається все нижче,вмикаються ліхтарі.
Красиво.
Зустріти б старість на цьому балконі.
Скоріш за все так і буде.
Якщо звісно в один день
не полечу головою донизу .
Розвалюсь прямо на отій клумбі
Не в самогубстві бачу сенсу,
Не одобрюю ,не розумію
Але й не зарікаюсь.
