А пам'ятаєш ми з тобою лиш удвох,
Кружляли в танці зупинявся час неначе,
Твої вуста невпинно дихали в чоло,
В ту мить крім місяця ніхто наш стан не бачив.
Жовтнева ніч собі ховала таємниці,
Ми розчинялися на атоми в просторі,
То це реальність чи солодкий сон наснився?
Втрачався розум, накривав дурман поволі.
Душа з душею спільні бачила сюжети,
З шаленим маревом у погляд поринала,
Складало серце моє римами сонети,
Хотіла вічність із тобою, мені мало.
Лишився слід від поцілунку, О свавілля,
На тілі дотик відчуваю безкінечно,
Моя любов до тебе стала божевіллям,
І знаю ти кохаєш теж беззаперечно.
