Що це за пташина – кругла, білолиця,
Голова і шия – чорні? Це синиця.
Чим вона принадна, ця мала крилатка?
Що на грудях жовтих в неї є краватка.
А яка? Та чорна. Як оливка, спинка.
Дзьоб малий, та зветься він отак – гостринка.
Білі й сині в пташки смужечки на крилах.
Хвіст, немов трикутник. Гарна птиця, мила.
Є вона осіла, в ирій не літає.
Взимку, влившись в зграю, спатоньки лягає.
Їсть комах шкідливих майже без упину.
Дереву цим годить, береже людину.
У гнізді старому, що його лишили,
Дім собі знаходить. В нім вертає сили
І малят годує – тих, яких виводить,
Йде зі сну, як сонце з обрію виходить.
Сотні раз дитятам корм кладе у дзьоби.
Працею, старанням повні її доби.
Взимку важче птасі корм знайти у світі.
Голод її, холод кидає у сіті.
Тому люди мають про пташат цих дбати.
Ягоди, насіння, сало їм давати.
Жолуді лишати й шишки в годівничці
В час, коли мороз є, пташечці синичці.
