У царстві життя, на сходинках до смерті
де пружина і конус - це музичні інструменти
і все коричневе зовсім не екскременти
де на стінах залишають поцілунки студенти...
там обручі мають чорнішу тінь ніж крісло
а покручі не хочуть туди сісти...
У вікно зазирають найсвітліші промені
тому тут завжди напівсутінки
всі речі із нічого створені
софіти й втому проклинаю подумки...
найвища кара - занадто міцний і кислий чай
але такого не роблять зазвичай...
на перший погляд все випадковість
під час другого прокидається совість
під час третього буває кепсько і прісно
під час четвертого усе стає на своє місце...
тут хіба що шафа вища за гітару
і прищепка тримає сріблясту примару
Чорні змії ворушаться від вват струму
не мистачає лише четверолапого муму...
рай для метеликів, нірка для ящірки
далі дАлІ ДаЛі ДАЛІ треба іти...
кольорів лише три, вони вічні й німі:
синій, чорний і білий... вони завджи правдиві...
таким я бачу світ і свою кімнату
мабудь тут нема часу, щоб прибирати...
25.08.08