З твоєю вродою зрівняється уся вселенна,
Ти подих мій, ковток нового дива
І вітер лиш колише тихим сміхом,
Коли твоя душа заповненна тривогой.
Маленькі сонячні проміння
Дарують світло, щоб побачити тебе
Ти божество, з тобою не зрівниться
Ані трава,ані блакить небесна.
Краплинка, що живе в твоїх обіймах
Краплинка, в якій твоя любов,
Твої трояндові малюнки
Назавжди лишуця у спогадах моїх.
З життя всього ти непідеш одразу,
Ти поступово крок вперед твори
О божество моє, твої листки мій колір,
Моя любов, мої небесні хмари.
Закохана я в тебе, на весь вік
І подих мій, ковток нового дива.
Я говорю з тобою як з дитям
І мовлю лагідні та ніжні речі,
Ти розумієш все в устах моїх
Вібрацію відчуєш серцем
Коли бува спиною відвернусь на мить
Зів.янеш, слова не зрошивши в слід,
Твоє життя, моя увага,
Неможеш без прозорої води,
Коли є спрага біль зникає в щент,
І ти вмератимеш без мене.
Я не покину твій рожевий світ,
Твої мережеві блакиті.
Ти будиш завши у мені
З життя свого трояндою моєю будиш!