Несумісні фрази пролітають в русі
Апельсинове небо відчуває мою самотність
Як набридло усе це, але знов борюся
Чи не розкажеш як уникати цю безповоротність?
Кольори міста,дикі погляди з машин
Або надто спокійні,відчужені, далеко…
Вдивляюсь в обличчя, немов розбираю купу порошин
А потім забути їх так нелегко.
Мабуть, тобі байдуже з кимось чи сама
Можливо, навіть все одно, що всередині лише порожність
Не хочу брехати, тому кажу, що вона не одна
І, можливо тому, що у відповідь відчую настороженість.
Ти такий як і я - інтуїтивно міркую.
А це неймовірно важливо – людина з душею.
Хоча й здавалося нереальним, але тебе провокую
А хочеш я буду твоєю??...
Незнайоме відчуття
Розтікається теплими краплинами…
Заніміле каяття
Розсипається блакитними намистинами…
І все, що нафантазуєш
Так швидко закрадається в життя…
Немов ламається лід,
А під ним…
Все, що завгодно, але не вода.
