Пестячи поглядом сонячно - лампочні скельця
В будинку навпроти, подихом схоплюю скло
А потім на плямці з тепла …виведу пальчиком серце
Щоб його також навпроти комусь побачити можна було
Носиком плющуся в скло, вдивляюся в обрій
На «Ланос» залізла кицька – виє сигнал
Уривчастий світ . Розпався: розкидай чи схоплюй..
Подих розтанув на склі… Сміявся Ваал.
Тріщали маршрутки у вранішній пік тривоги.
Недоспані, милі, сумні, цікаві, смішні
Вдивлялися очі у очі і на дорогу
Їм дуже хотілося радості…як і мені.
За мною вже певно стужилася базисна піца
І Ніжинський парк і кицька біля воріт
Мені вже так довго ну геть нічого не сниться
Але не гарант – що вже зовсім ніщо не болить.
Навпроти в вікні хтось малював сердечко
І носиком плющився об запотілий край
Оті, з тривожного ранку, скажуть – це недоречно.
І посміхнуться – кожен для себе - в свій персональний рай.
