навіщо ти мене так мучиш??
тобі не лялька я, тому
навіщо жити мене учиш...
кому повірити... кому???
моєму серцю, що нестримно,
коли говориш цокотить...
а чи уму, що знов невпино,
що не твоя мені твердить...
тобі ж начхати, що кохаю...
тобі лиш мучати кортить...
що же робить мені... не знаю...
а серце стука мить у мить...
і знову кажеш,що потрібна...
за мить кохаєш іншу ти...
слова твої, може, понти???
а може думка серцю рідна???
тобою буду я страждати,
бо доля жінки - це кохати...
