Хто ти
З окраїни Долі?
Навіщо гукнув
Голосом гострим
Розбитих надій,
Розкраяв жорстоко
Серце скляне,
Тим лезом колючим,
Понівечив й вирвав,
Отруєним жалом
Впорснув безнадію,
Покинув, забув,
Щоб тепер
На узбіччі розчавить,
Мов бруньку
Одірвану з гілки,
Що впала на шлях
Безмежного Року,
Та давиться пилом
Мільйонів байдужих чобіт…