(Сумніви)
У серці відчуваю, не кажу
Велику свою тайну.
І почуттів тобі не покажу,
Вже з відси йду негайно.
Мене не здоженеш, бо побіжу
Від мрії світлої в майбутне.
Не треба, любий, не діжду
Оте кохання незабутнє.
Вже в ранці сходила зоря, світало...
Та серце стиснулось в кулак.
Прощального цілунку було мало,
Бо уявляла все собі не так.
Можливо, я занадто романтична
Й не розумієш цей таємний дар.
Можливо, і кохаєш іншу,
Та викликаєш в мене ти любові жар.
І не важливо, як відреагуєш.
Ти відштовхнеш, я далі буду жити.
Можливо, й божевільна, все буває.
Та точно знаю жити – то любити!
@cuma
