Що за чудо, що за гріх
Повісився у селі
не відомий чоловік.
Прийшов в село до пустої хати
Нікому, ніщо не звелів казати.
Та люде не питали ніщо.
На дереві біля тину повісився за що?
Чому тут, біля цієї хати?
Стали думати гадати.
Дошкандибала старенька бабуся
Впізнала сина Давидового – Петруся.
Було це давно Давила з сімєю забрали в Сибір
З тих пір опустів весь двір.
Хатина стара і досі стоїть
Обминають її люди, не заходить звір.
З тих пір хата пустує в селі.
Там вихор гуляє, там вітер свистить,
Там жаль і смуток по кутках сидить.
А тепер в селі сталася біда
Син Давида пришкандибав сюда.
*(здається він дуже спішив)
На батьківськім подвір’ї життя покінчив.
У світі у цьому буває усе
Де хто родився - туди доля несе.
Забрали в Сибір Петруся юнаком,
На батьківщину повернувся -
Померти стариком.