Не відречись від мене.
Коли в кінці важкого шляху,
Я раптом у житті зазнаю краху.
Не загуби мене.
Коли я «хрест» свій донести не зможу
А горесті по світу, не втоплю, а лиш примножу.
Не забувай мене.
Коли я жити знов не схочу,
І дихати у такт уже не стане мочі.
Не «продавай» мене.
Коли неварта стану й ламаного срібняка.
Безжальний світ цей... Ну а я, яка?
Не відречись від мене!
Коли у розпалі тяжкої битви
Я складу руки для молитви.
Не загуби мене!
Коли серед густого диму ночі,
Я на хвилину, зболено закрию очі.
Не забувай мене!
Коли вітри розвіють прах
І позначки зітруть, що на моїх руках.
Не «продавай» мене!
Коли я і сама продам повітря рване,
І навіть як мене не стане....
Не відречись від мене....
Сподобалось!
