...what metters is not what written on the paper, what metters is what
is written in the heart...
стан глибокого занурення в розсіяну темряву
крізь браму самого себе
постійно тримаєшся лінії горизонту
нанизуєш на неї барвисте намисто своїх історій
що малюєш без пензля
втрачаєш дощ, знаходиш попіл...
стаєш одним, втрачаєш іншого
не можливо одночасно
бути по обидві сторони горизонту
як в дзеркалі: або зовні, або з середини...
ти - моя медитація, що відкривається
у нескінченних відображеннях
намальованих чорним зінниць
let the words and images wash over your body like waves