Люблю в гаях дубових блукати,
Обніматися з дубами,
Набиратися в них сили,
Бо родичі ми з ними.
Коли земля була первинна
І заселяли її племена,
Які розділилися на роди,
То наш рід, іменувався-" Дубами".
Сильні і кремезні,
Чоловіки були,
Верховодили
Над іншими вони.
Серед родів- царі,
Бо мали єнергію сонця,
Яку прабоги їм дали,
Для розмноження на землі.
Не знала я,
Чому люблю з дитинства, ці гаї я,
Та прочитала в інеті
Про рід статтю і повірила...
Чудеса, співпадіння,
Чи уява моя?
Але я щаслива
Від тої новини...з родами-дубами.
***
Хтось на сайті сказав
Про "дуби- колдуни з косами",
Можливо і так,
Говірка прадавня, стара
І має на існування вона.
