Сиділа. Чекала. Дочекалась...
Прийшов, хоч запізно та все ж,
Як довго тебе виглядала,
І думала, що вже неприйдеш...
Ти подарив мені червоні троянди,
Як було приємно мені.
Звідки дізнався, що саме червоні?
Привидились в ту ніч мені,
Коли я не спала-все виглядала...
Ти часто приходив, дарував мені квіти.
Здавалося сон...
Та якось прийшов, приніс жовті троянди
І двері зачинив за собою...
І сльзи, гіркі, так довго лилися,
І серце, кричало, розвивалось від болю.
Надіялось. що знову побачить...
Надія згасала щодня...
Сиділа. Чекала. Дарма...
