Збігають роки по хвилинам
І чашу свого життя,
Як гірко-солодкого вина,
Ми випиваємо по краплинам.
То гірчить воно і терпке,
А то немов мед, солодке,
То ніяке або перекисле,
А то духм`яне та п`янке.
Інколи воно, як "шмурдяк",
Все в житті йде не так,
А то закрутить з медом на вустах
І нібито все так, як того бажаєш...
Та все ж хочеться чогось інакшого,
Чогось чудового, приємнішого,
Казкового, різнокольорового такого
Та не випити вже нам незбагненного..його,
Бо дуже примхливі ми до нього,
Інколи не знаємо, якого хочемо і чого,
Життя тече то повільно, врівноважено,
А то закрутить так стрімко, так бурхливо,
Що вже не зупинити той час,
Той Всесвітній потік,
Ми невладні над ним,
Тільки Бог може стримати нас.
